Соммерсбі

Про стрічку, яку я вперше подивився два тижні тому, я вперше почув у 2007 році від Ярослава Грицака. Одразу зізнаюсь, що назву не запам’ятав, але приблизний сюжет про Мартіна Герра знайшов місцинку у моїй пам’яті. Лише нещодавно взявши до рук монографію Ярослава Йосиповича знову почув, в даному випадку прочитав, про те саме. Виявляється була собі французьку стрічка, яку переробили наново в Америці і запросили грати непересічних акторів Джуді Фостер і Ричарда Гіра. Стрічка з новим сценарієм вже не нагадувала французьку бувальщину, а стала історією Громадянської війни, або Війни між штати, як її досі називають на півдні США. Відомо, що південці (конфедерати) програли цю війну сіверянам (янкі). На півдні ще й досі болісно переживають поразку у цій війні, (за твердженням Тоні Горовітца журналіста, письменника, що написав книгу бестселер «Конфедерати на горищі», хоча й минуло майже півтора століття.

Війна закінчилася, полонені вояки повернулися додому, але одна родина на півдні ще й досі, минуло 6-7 років, чекає свого чоловіка і тата. Хоча може й не чекає...це враження дістаєш після наступних 10 хвилин від початку стрічки. Стає дивно, а чому жінка не біжить до нього, не стрибає від радості, не стискає в обіймах, не цілує ? Згодом з’ясувалося, що чоловіком той Джек Соммерсбі був не дуже. «Стандартний набір», а саме пиятика, domestic violence, тощо. Нібито все гаразд, він впізнає своїх друзів і приятелів, вони впізнають його, але деякі не впізнають і він так само... Трошки нагадує повернення Одіссея до Пенелопи тільки замість багатьох пошуковців його дружини є лише один. Пес не впізнає господаря, пес до речі помирає за невідомих обставин. Звісно підозрюють, що це зробив Джек. Виринають інші деталі, на приклад чоботар має усі мірки для взуття всіх мешканців округи, але Джекова не співпадає і більше за стару. Джек має спадкову землю, бажає допомогти своїм знайомим, згадає сорт тютюну, всі збирають гроші, він бере гроші і йде купляти тютюн. Його довго не має, може він вирішив привласнити гроші, накивати п’ятами, але Джек повертається. З’являються чоловіки, що хочуть стати до роботи і працювати на Джека. Він їм відмовляє, точніше його дружина бачить, що чоловік приставив ножа до горла одному з волоцюг, занадто бурхлива реакція як на відмову працедавця. Далі більше Джек забирають судові виконавці через обвинувачення у вбивстві скоєному декілька років тому. Підчас засідання суду дізнаємось, що Джек може й зовсім Соммерсбі, а вчитель, що сидів у в’язниці для військово полонених разом зі справжнім Джеком.

Діалог дружини з чоловіком про те, що він не є Джеком і запитання ніби Джека звідки вона це знає, запам’ятовується через останню фразу, «я знаю, бо ніколи його не кохала так, як я кохаю тебе». «Лоро, скажи від щирого серця чи я твій чоловік?». «Так, ти мій чоловік». Щоб не переказувати фабулу стрічки, я хотів би наголосити, що сам сюжет провокує багато запитань і загальної цікавості у глядача. Жодне з них залишається без переконливої відповіді.