Сполучені штати Ліланда.
Режисер: Matthew Ryan Hoge
Актори: Дон Чідл, Кевін Спейсі, Райан Гослінг
Студія: Paramount Classics
Прем'єра: 18.01.2003
Ліланд - це ім’я американського хлопця-підлітка поведінка якого залишається загадкою для
своїх однолітків, друзів, вчителя, нібито дівчини і батьків. Дівчина вживає наркотики, батьки розлучилися і ще купа різних дрібних і великих проблем Ліланд, якого грає актор Райан Гослінг, відомий широкому загалу за романтичною і щирою стрічкою «Щоденник», намагається допомогти своїй дівчині в якої молодший брат страждає на аутизм. Ліланд забирав його зі спеціальної установи до дому і спілкувався з ним. Стається таке, що ніхто не в змозі зрозуміти. За цей
невмотивований вчинок Ліланда зачиняють у дитячій колонії посиленого режиму для неповнолітніх злочинців з доволі вражаючим кримінальним минулим. Батька Ліланда, відомого американського письменника грає Кевін Спейсі. Батько довідався про арешт сина зі статті у газеті, яку він побачив у руках дивакуватої леді в літаку. На цей раз Кевіну Спейсі не випало грати шкільного вчителя як в «Плати наперед», викладача і картярську акулу з «21», університетського викладача філософії і борця за права засуджених до страти в «Житті Девіда Гейла» або доброзичливого дивака з божевільні з нез’ясованим минулим «К-Пекс». В колонії до Ліланда приязно ставиться вчитель. Складається враження, що вчитель може справді врятувати хлопця і стати його другом.Вчителя ніби не все одно. В-перше до Ліланда поставився хтось з цікавістю, співчуттям і добротою. Спеціальне ставлення, довгі розмови, запитання звісно були, але лише для того, щоб назбирати матеріалу, відновити хронологію подій, зробити замальовки і врешті решт написати книгу про дивний вчинок Ліланда, не як простого, пересічного хлопцями з поширеними як на підлітка проблемами, страхами, невпевненістю, доброзичливістю до світу, а тільки сина відомого провокаційного письменника, автора значної кількості книжок, якого
читають, знають і рекламують. Стрічка не показана в визначеному історичному відтинку часу, не пригадую географічних посилань, зфільмована 6 років тому і не є відомою багатьом. Якщо довіряти он-лайн ресурсам, то це лише друга робота режисера і на разі остання. Маю зауважити, що актори справді щиро грають. У стрічці навіть знаходиться роль для актора з підліткових комедій на кшталт "Американського пирога". Якщо внутрішньо проаналізувати побачене, то в мене особисто складається враження документального кіна з реалістичною грою. Багатьом свідомо чи підсвідомо хочеться з’ясувати для себе з чого складається власно планета, твій світ або країна, а мікросвіт Ліланда складається з багатьох штатів про які Ви дізнаєтесь детальніше переглянувши стрічку.
Справу в тому, що стрічку я наполовину або трошки більше подивився влітку. Після того, що написав на горі, додивився стрічку і дізнався, що сталося далі. Ліланд згадував тугу, зневіру і сум в очах людей навколо нього. Стрічка надзвичайна не тому, що я пишу рецензію. Рецензія - це лише спроба власне самому визначити своє ставлення до стрічки. Стрічки характеризуються у розмовах з друзями невеликим обмеженим колом-лексиконом слів: гарна, погана, жахлива, класна, весела, прикольна, цікава, з глибинним сенсом і т.п. Режисер досягає успіху лише змушуючи глядачів думати, думати про все, про себе, про героя, про обставини в чиємусь житті, власне в своєму і ти маєш відверто визнати свої вади, проблеми, помилки, сумніви, а також свої позитиви і перспективи.
Ліланд бачив відчай у очах маленького хлопчика, що вчився у школі чи класі для розумово відмінних. Сцени, коли Ліланд намагається втішити малого чий велосипед застряг і не міг рушити через дерево, що впало на дорогу, а також коли Ліланд грає в баскетбол і нарешті блокує кидок свого приятеля, Перл (вчитель з колонії) отримує від нього зошит, потім зустрічається в барі з батьком Ліланда і найголовніше купує квиток і летить до своєї дівчини, (якій зрадив з колежанкою), щоб вимолити пробачення і почати все знову і головне, що його дівчина чекає на нього біля виходу з терміналу в аеропорті - оці сцени є центральними у стрічці до розуміння, до спроби аналізу, визнання або сповіді хоча б перед самим собою.
Стрічка дійсно вартує уваги, 140 хвилин перегляду, а також є класною, доброю, цікавою, суперовою і з глибинним сенсом. Приємного перегляду.