Напів Нельсон

Назва фільму: Напів Нельсон / Half Nelson
Режисер: Райан Флек
Актори: Ентоні Макі, Райан Гослінг, Шаріка Еппс
Студія: Hunting Lane Films
Прем'єра: 11.08.2006

Чому Нельсон, бо Гораціо Нельсон, славний адмірал британського флоту оточував своїх супротивників на морі і не давав їм можливості протидії. Назва походить від прийому в боротьбі, коли тебе стискають і тобі важко вийти з того захвату.

Хтось скаже...ні це не рядок з ТНМКонго...спробую ще раз... хтось скаже знову рецензія на фільм з Райаном Гослінгом. Так. Як нелегальні диски продають з 6 або більше стрічками одного актора. Маю запевнити, нелегальний диск я не купував. Годі жартів, переходжу до написання. Справляє гарне враження. В якомусь сенсі Ден, головний герой стрічки, мій колега. Якщо казати в іронічному форматі пристрасть до історії руйнує. Час від часу згадую, що наші викладачі навчили нас читати між рядками і дізнаватися якусь там більш наближену до реальності історію і виникла маленька апатія знання більш-менш реальної історичної правди.

Знову американська середня школа, знову афро американські діти в класі, майже нічого нового. Все ж таки нове є. Взаємоповага з якою ставиться вчитель до своїх учнів, незвичайний підхід до пояснень різних історичних бувальщин. Важко після того було колезі Дена-містеру Light-у, він записав на дошці«I» як маленький смайлик, достукатися до дитячих, розумних і добрих сердець. Повертаючись до Дена згадуємо книжки що стояли на його поличці. Його цікаві коментарі до відомих одіозних творів. Його колежанка і заразом в якийсь час дівчина, Ізабел, питається в нього чи він не комуніст, роблячи висновок з наявності «маніфесту» в нього в дома. На що, Ден зауважує і перепитує, чи вона б вважала б його нацистом, коли б побачила примірник Адикової боротьби. «Може я той примірник ховаю». «Чому ж ти його ховаєш?». «Бо це вже не круто бути нациком, маленька» пересмикує він.

Ден є позитивним приміром для своїх учнів і одна учениць зараз навчається в джорджтаунському університеті, за словами її батька, який перестрів Дена в барі і дружньо повідомив, що його донечка наразі спеціалізується з історії. Але наш герой має власні невирішені проблеми. В нього залишилися почуття до своєї колишньої, виявилось, що вона вже заручена з іншим і Ден через цей факт дуже сумує і тужить. Ще він є тренером баскетбольної команди дівчат. Ось одна з них побачила його в туалеті де він вживав наркотичні речовини. Ця дівчинка стає його ніби рятівником, цікаво що й він намагається їй допомогти. Вони не можуть один без одного врятуватися. Тільки не думайте, що це знову історія Лоліти і він в неї закохується, бо вони тільки друзі. Дреїв брат, відбуває покарання у візниці, а дядько готує малу до ролі наркокур’єра. Під час однієї з доставок вона бачить людей, що під кайфом і це вечірка у її шкільного вчителя. Мамця малої працює на швидкій, дитина її звісно не бачить через мамин напружений графік роботи. Матуся пояснює дочці, що це не є природно кожну ніч засинати з телеком. Дрей звичайна дівчинка, що катається на своєму велосипеді, полюбляє льодяники, носить бейсболку і слухає музику. Вона якось запитала чому в Дена на поличці, знову повертаюся до тієї теми, багато книжок з історії темношкірих. Ден робить спробу завадити малій спілкуватися з дядечком наркоторговцем.

Стрічка не є масовою, елітарною і гламурною. Сцени і акторська гра природні. Історія цілком реальна. Патетика і мораль в розумінні повчання, ніби роби як я і супермен врятує світ, повністю відсутня. Стрічку робили для незалежного фестивалю у Санденсі, а точніше переробили з короткометражної стрічки. Думаю Мартіну Лютеру Кінгу стрічка б сподобалася. Якщо серйозно то стрічка є такою, що варто було б переглянути хоча б ще один раз.